Казацкие песни (Козацькі пісні)

[Жора]

Козацькі пісні займають особливе місце в культурі Українського народу, зазвичай, пов’язані з історією народу.
Найдавніші з них оспівують героїзм захисників вітчизни від турецько-татарських загарбників, готовність молодих патріотів пожертвувати родинним затишком,
а може, й життям,— тому в цих піснях важливе місце займає мотив прощання з родиною, битви з ворогом і героїчної загибелі козака.

Також, мали місце соціальні суперечності, які все більше загострювалися з часом знайшли своє відображення в козацьких піснях:
Ось кілька строчок:

Ой, як тяжко жити стало,
Бо ті прокляті пани
Із нас шкури поздирали
І пошили жупани

В козацьких піснях підкреслена непокірність молоді, що не хотіла закріпачення і вибирала життя, повне тривог і небезпек,
але вільне, тому й покидала рідні місця «не з добра, не з розкоші, а з великого лиха»,

В піснях цього циклу часто йдеться не про вчинки, а про емоції героя, — це, переважно, тужливий настрій самотнього,
безталанного козака, без*рідного сироти, якому «степ широкий — рідний брат», а «шабля й люлька — вся родина».

Улюблена метафора козацьких пісень — це зображення смерті як одруження або як непробудного сну:
«заснув в степу він, сердега, довіку»; битви — як засіву чи кривавого бенкету.

Окремі образи, символи, метафори й мовні кліше з поетичного арсеналу козацьких пісень зустрічаємо в інших циклах та жанрах,
бо вони, виявляючи народний ідеал, якнайкраще відповідають його естетичним смакам та уподобанням.

Жора, щиро дякую, але більшість відвідувачів цього форуму не розуміє нашу солов'їну мову

[Жора]

Зроблю переклад)

[Жора]

Казацкие песни занимают особое место в культуре Украинского народа, обычно, связаны с историей народа.
Древнейшие из них воспевающие героизм защитников отечества от турецко-татарских захватчиков, готовность молодых патриотов пожертвовать семейным уютом, а может, и жизнью - поэтому в этих песнях важное место занимает мотив прощания с семьей, битвы с врагом и героической гибели казака.

Также, имели место социальные противоречия, которые все больше обострялись со временем нашли свое отражение в казачьих песнях:
Вот несколько строчек:
---------------------------------
Ой, як тяжко жити стало,
Бо ті прокляті пани
Із нас шкури поздирали
І пошили жупани
---------------------------------
В казачьих песнях подчеркнута непокорность молодежи, что не хотела закрепощения и выбирала жизнь, полную тревог и опасностей, но свободную, поэтому и покидала родные места «не з добра, не з розкоші, а з великого лиха».

В песнях этого цикла часто речь идет не о поступках, а о эмоциях героя, - это, преимущественно, тоскливое настроение одинокого, бесталанного казака, безродного сироты, которому «степ широкий — рідний брат», а «шабля й люлька — вся родина».

Любимая метафора казацких песен - это изображение смерти как женитьба или как беспробудного сна:
«заснув в степу він, сердега, довіку».

Отдельные образы, символы, метафоры и языковые клише из поэтического арсенала казацких песен встречаем в других циклах и жанрах, потому что они, проявляя народный идеал, наилучшим образом отвечают его эстетическим вкусам и предпочтениям.

Ниже вложено несколько песен, приятного прослушивания

[Alisa]

Сообщение от Жора

Зроблю переклад)

Спасибо, добрый человек :smile1:
Еще бы перевод этих нескольких строчек:smile1:

[Жора]

«заснув в степу він, сердега, довіку»

«заснул в степи он, бедняга, до скончания века»

Ой, як тяжко жити стало,
Бо ті прокляті пани
Із нас шкури поздирали
І пошили жупани

Ой, как тяжело жить стало,
Потому что те проклятые господа
С нас шкуры посдирали
И сшили скины

«не з добра, не з розкоші, а з великого лиха»

«не с добра, не роскоши, а из великого бедствия»

«степ широкий — рідний брат», «шабля й люлька — вся родина»

«степь широкая - родной брат», «сабля и люлька - вся семья»

[Авдотья]

29 ноября 2016 года в Список нематериального культурного наследия ЮНЕСКО включили казацкие песни Днепропетровской области

Отмечается, что козацкие и песни (эталонные ) поют народные ансамбли "Криница", "Богуславочка" и "Первоцвет". Традиция исполнения песен передается внутри семьи, где младшие учатся у более опытных. Вот эти бабусеньки и дедусеньки - хранители народной традиции, родившейся несколько сотен назад . Содержание песен, особенности техники , трехголосье признаны уникальным наследием всего мира...

Ну и несколько козацких песен в профессиональном исполнении. Не настолько известные, как в первом посте этой темы.
Константин Огневой. Ой кряче-кряче...

Їхав, їхав козак містом

публиковано: 14 янв. 2013 г.
Гей, була в мене коняка

автор слов - харьковский поэт середины 19 века Яков Щеголев. Писал в "подражание народному". Получалось настолько хорошо, что действительно песни на слова Щеголева становились народными. Автор музык и - Алоизий Едличка. Исполняет "Гуртоправцы" - реконструкторы народной песни.

Ох, і не стелися, хрещатий барвінку

Вот. Теперь обязанность Украины - сохранять это наследие. И сразу же вспомнилась недавняя дискуссия с Музыковедом и опыт грузин, где отец, кроме всего прочего должен научить сына петь...

Добавлено через 19 минут
И вдогонку это не народная песня - кант начала 18 века. Автор слов - Григорий Грабьянка. (Летопись 1710г. Автор музыки - Дмитро Туптало
Испоняет реконструктор старинной песни Тарас Компаниченко ("Chorea Kozacka")
Войська Запорозького Воїн знаменитий..." ("На герб козака з мушкетом")